Хто такий Борис Тизенгаузен

[Freeman]

Борис Тізенгаузен — український політтехнолог і аналітик, народився в Севастополі, Крим. Точна дата його народження у відкритих джерелах не вказана. Після закінчення університету переїхав до Києва, деякий час проживав у Львові, а в 2014 році повернувся до столиці України, де проживає донині.

Борис Тизенгаузен – приклад сучасного медійного пропагандиста, який працює на тих, хто більше платить. Його заяви, перекручування фактів і риторика однозначно вказують на підтримку виключно лояльної до влади позиції.

Переписування біографії

Борис Тизенгаузен неодноразово помічений у спробах переписати власну біографію. В деяких джерелах стверджується, що з 2014 по 2019 роки він працював радником в Офісі Президента України. Проте це явна брехня, адже Офіс Президента було створено лише у 2019 році, замінивши Адміністрацію Президента. Раніше Тизенгаузен був активним критиком Петра Порошенка та підігрував певним олігархічним колам, а з приходом до влади Зеленського раптово став його палким прихильником.

Така поведінка говорить про намагання створити вигідний імідж для укладення нових політичних контрактів. Сьогодні він намагається виглядати як нейтральний аналітик, проте його зв'язки й маніпуляції свідчать про зворотне.

Маніпуляція заявою Дональда Трампа-молодшого

Дональд Трамп-молодший нещодавно заявив, що США припинять надавати Україні "кишенькові гроші". Хоча його слова були спрямовані на критику корупції в українській владі, Борис Тизенгаузен переінакшив їхній сенс. У своїх ефірах він виставив Трампа-молодшого ворогом України, звинувативши його у "зраді" та спробі "кинути Україну напризволяще".

При цьому Тизенгаузен повністю ігнорує контекст, в якому Трамп-молодший натякав на розкрадання коштів українськими чиновниками, зокрема, командою Зеленського та Єрмака. Він не згадує, що значна частина допомоги справді зникає у вигляді корупційних схем. Замість цього, Борис створює пропагандистський образ "ворожої Америки", яка нібито зраджує Україну.

Ракетна програма: відродження і занепад

Тизенгаузен неодноразово звинувачував західних партнерів України в "жадібності" та небажанні надавати достатню підтримку у вигляді ракет. У своїх ефірах він заявляв, що, мовляв, "якби нам дали ракети, ми б показали, що вміємо". Однак він свідомо замовчує питання, чому в України немає власних ракет.

Ще під час секретарства РНБО Олександра Турчинова розпочалася робота над відродженням ракетної програми. Цей напрямок активно підтримував Петро Порошенко, і саме тоді були закладені основи для створення вітчизняного ракетного озброєння. Проте з приходом до влади Володимира Зеленського у 2019 році фінансування ракетних програм було повністю припинено. Причини цього рішення офіційно не пояснювались, але очевидно, що Банкова надавала пріоритет більш "прибутковим" проектам, таким як будівництво доріг.

Борис Тизенгаузен ніколи не згадує ці факти у своїх виступах.

Основна риторика Бориса Тизенгаузена

Борис Тизенгаузен активно використовує в своїх виступах на телемарафоні та інших платформах низку пропагандистських тез, спрямованих на маніпуляцію суспільною думкою. Основні напрямки його риторики:

1. "Захід нас зливає"

Однією з ключових тез є твердження, що Захід нібито починає відмовляти Україні у підтримці.

На телемарафоні ця риторика постійно підживлюється сюжетами, в яких акцент робиться на затримках допомоги чи рішеннях союзників, які не повністю відповідають українським запитам. При цьому повністю ігнорується факт, що Україна отримала рекордну кількість військової та фінансової допомоги, яка часто використовується неефективно або розкрадається.

2. Відволікання від внутрішніх проблем

Замість того, щоб обговорювати системні проблеми в Україні, такі як корупція, некомпетентність влади чи провали в оборонному секторі, Тизенгаузен та його колеги по телемарафону переводять увагу на зовнішні фактори. Головний меседж: "У наших проблемах винен Захід, який недостатньо нас підтримує, а не українські чиновники".

3. Створення образу ворогів у внутрішній політиці

Тизенгаузен нещодавно почав говорити про "політичних динозаврів", які "повилазили" у передчутті можливих виборів президента у 2025 році. Він натякає на представників попередньої влади або опозиційних політиків, які можуть скласти конкуренцію чинному режиму на можливих виборах. У своїх заявах Борис створює негативний образ цих політиків, натякаючи, що вони "старі корупціонери", які хочуть повернутися до влади.

Замість конструктивної критики він постійно вдається до завуальованих натяків і аналогій, таких як "політичні динозаври", натякаючи на досвідчених опозиційних політиків, які можуть скласти конкуренцію нинішній владі.

Агітація за "нові обличчя"

У своїх останніх виступах Тизенгаузен почав відкрито агітувати за "нові обличчя", акцентуючи увагу на тому, що Україна потребує свіжих ідей і нових людей у політиці. Однак під "новими обличчями" часто маються на увазі кандидати, які прямо чи опосередковано пов'язані з чинною владою. Це типова підготовка до виборів, коли влада намагається створити ілюзію змін, залишаючи при цьому свій контроль.

Його критика політичних "динозаврів" виглядає як підготовка до дискредитації опонентів Зеленського і просування нових маріонеткових фігур, які забезпечуватимуть збереження впливу Офісу Президента.

Роль телемарафону

Тизенгаузен є частим гостем телемарафону – платформи, яка фактично стала рупором офіційної позиції влади. До ефірів допускаються лише лояльні до Зеленського і Єрмака спікери. Навіть якщо критика й звучить, то вкрай обережно й у межах дозволеного, а основна ідея залишається незмінною: Зеленський – молодець, незважаючи на будь-які помилки.

Борис у своїх виступах транслює вигідні Банковій тези, уникаючи згадок про реальні провали чи проблеми, наприклад, корупцію або зловживання на верхівці влади.

Телемарафон став ключовим інструментом для транслювання пропаганди, включно з тезами Тизенгаузена. Ось як це працює:

1. Монополія на інформацію: У телемарафоні беруть участь лише лояльні до влади журналісти й експерти, які не дозволяють собі різкої критики Зеленського чи Єрмака.
2. Одностороння подача: Усі новини і теми висвітлюються з вигідного для Банкової ракурсу. Скандали з корупцією, наприклад із неякісними мінами чи розкраданнями коштів, або замовчуються, або подаються як "підрив інформаційного фронту".
3. Підтримка тези про "винуватий Захід": У сюжетах та аналітичних програмах постійно повторюється, що союзники недостатньо підтримують Україну, а будь-яка критика від міжнародних партнерів трактується як "зрада".

Скандали, які Тизенгаузен ігнорує

1. Історія з розкраданнями на "Великому будівництві"

Фінансування доріг Зеленський використав як одну з ключових піар-кампаній свого президентства. Однак якість багатьох доріг, побудованих у рамках "Великого будівництва", залишає бажати кращого. Незалежні журналісти неодноразово викривали численні факти завищення вартості робіт і використання неякісних матеріалів. Крім того, частину коштів на "Велике будівництво" було незаконно перенаправлено з фонду боротьби з модною хворобою, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

2. Некачествені міни

Скандал із постачанням неякісних мін на фронт став ще одним доказом некомпетентності влади та корупції в оборонному секторі. Військові повідомляли про те, що міни не вибухають, або вибухають із затримкою, створюючи небезпеку для самих солдатів. Банкова спробувала зам’яти проблему, звинувачуючи військових у "некоректному використанні". Лише завдяки роботі незалежних журналістів це питання набуло розголосу, і міни почали відкликати.

3. Підвищення тарифів

Тема підвищення тарифів на електроенергію, газ і воду, яка болюче вдарила по українських сім’ях, також залишається поза увагою Тизенгаузена. Уряд Зеленського, обіцяючи "зниження тарифів" перед виборами 2019 року, насправді лише збільшив навантаження на громадян. Тизенгаузен не лише замовчує цю проблему, але й уникливо відповідає на будь-які питання про соціальні наслідки таких рішень.

4. Підвищення податків і тиск на бізнес

Під час війни влада замість підтримки малого та середнього бізнесу запровадила підвищення податкового навантаження та нові збори. Це викликало хвилю обурення серед підприємців, які й без того працюють у надзвичайно складних умовах. Тизенгаузен, однак, уникає цієї теми, не згадуючи про проблеми бізнесу або про недоліки в діях уряду.

5. Проблеми з відбудовою та непрозоре використання західної допомоги

Незважаючи на значні обсяги міжнародної допомоги, які надійшли в Україну, досі відсутній чіткий звіт про їхнє використання. Відбудова постраждалих регіонів іде надто повільно, а звинувачення у корупції з боку місцевої влади лише множаться. Тизенгаузен ігнорує ці питання, натомість намагаючись змістити акценти на недостатню підтримку з боку Заходу.

Борис Тизенгаузен повністю ігнорує ці теми у своїх виступах, не коментуючи їх навіть поверхово.

Ухилення від критики

Критика на адресу Тизенгаузена звучить регулярно, особливо в коментарях до його відео. Люди часто вказують йому на перекручування фактів і пропаганду, але замість відповіді він або ігнорує ці зауваження, або видаляє коментарі. Це підтверджує його основну мету – просування вигідної владі позиції, а не об’єктивний аналіз.

Риторика про "нові обличчя"

Борис постійно наголошує, що Україна потребує "нових облич", проте не розуміє, що суспільство вже втомилося від цих "облич". Люди пам’ятають, як Зеленського та його команду виправдовували тезами: "Дайте йому хоча б 100 днів", "Хлопець працює", "Ваш барига Порошенко постійно ставить йому палки в колеса". Минуло вже понад шість років з моменту приходу Зеленського до влади, але риторика про "Порошенка" досі активно звучить з екранів телемарафону.

Маніпуляції щодо війни

Новий тренд, який почав з’являтися у пропагандистських колах, — це наратив про те, що "Порошенко розв’язав війну у 2014 році". Коли у цих "захисників" влади запитуєш, з чого саме почалася війна — з анексії Криму чи чогось іншого, — вони впадають у ступор. Очевидно, що на телемарафоні таких питань не задають, там усе обмежується бездумною згодою з вигідними тезами без поглиблення у суть проблеми. І тільки трохи часу потрібно щоб Борис, зі своєю манерою натяків та аналогій, почне повторювати цю ж пропаганду у своїх ефірах, підкреслюючи: "Ну ви ж розумієте, про кого йдеться…".

Чому риторика Бориса — це провал

Ідея "нових облич" вже остаточно себе дискредитувала. Люди побачили, до чого призвели експерименти з ціми обличами, які прийшли до влади без досвіду та розуміння, як керувати країною. Вони принесли не зміни, а хаос, узурпацію влади та безпрецедентний рівень корупції. Борис та інші так звані "експерти" намагаються знову продати цю ідею, але суспільство вже втомилося від порожніх обіцянок і маріонеткових політиків, які лише повторюють вигідні Банковій меседжі.

Риторика Тізенгаузена не витримує критики, адже, крім загальних фраз про "нові обличчя", він не пропонує жодного конструктивного рішення. Його основне завдання — виправдовувати провали нинішньої влади та створювати образ ворогів серед опозиційних сил.

Висновок

Борис Тизенгаузен є зразковим прикладом політичного пропагандиста, який працює на підтримку чинної влади. Його діяльність включає:

• Переписування фактів та біографії;
• Маніпуляції на темі західної підтримки;
• Відволікання уваги від внутрішніх провалів;
• Підготовку до виборів через дискредитацію опозиції.

Його участь у телемарафоні, а також відверта агітація за "нові обличчя" свідчать про те, що він є частиною пропагандистської машини, спрямованої на збереження контролю Банкової.