Знайомтеся, це Аліна

[Freeman]

Аліна разом із чоловіком і дитиною виїхала з України у 2022 році. Це постраждалі біженці з Києва. У Аліни є власна квартира в столиці, яку вона нещодавно придбала. Наразі вона переїхала до Канади за програмою для біженців, а її чоловік залишився тимчасово в Європі через робочий контракт, який ще не завершився. Після закінчення контракту він планує возз’єднатися з сім’єю в Канаді.

У цьому відео Аліна скаржиться на те, як важко їй жити в Канаді. Вона бідкається, що витратила всі свої гроші на купівлю квартири в Києві, і за цілий місяць змогла "заледве прожити", витративши майже 6 тисяч доларів із картки чоловіка. Ось такі "обділені долею" пристосуванці. Маючи свою квартиру в безпечному і спокійному Києві, вони масово виїхали до країн ЄС, а багато з них, скориставшись ситуацією, перебралися до США чи Канади.

А тепер порівняймо. Ось це, виходить, справжні біженці? Люди з Києва чи інших мирних міст, які мають житло, але скаржаться на "складнощі життя" у Канаді? А що казати жителям Херсона, Харкова, Одеси, не кажучи вже про тих, хто опинився на окупованих територіях? Саме ці люди втратили все і потребують допомоги найбільше, а не ті, хто, втікаючи, забезпечив собі комфортне життя за кордоном.

У коментарях під цим відео думки розділилися. Ось, наприклад, один із відгуків:
"Ось, ось вони де – справжні "біженці". Купили квартиру у Києві й втекли до Канади. Тепер сидить і ниє, як усе дорого. А що ти там забула? Їдь додому, у тебе квартира ціла, на відміну від людей, які все втратили. Пристосуванці, бляха..."

Втім, знайшлися й ті, хто щиро підтримує Аліну. Звісно, це ті ж самі "постраждалі біженці", які опинилися у схожих умовах.

Запам’ятайте цю історію і обличчя Аліни. Коли прийде час, запитайте у неї, чи було їй у Канаді так само тяжко, як на окупованих територіях чи в прифронтових містах. Чи, може, вона просто "охуїла"?

Я залишаю посилання на це відео, можете зайти та написати кілька "теплих" слів на адресу Аліни, щоб їй стало "тепліше" в цій страшній країні, де вона самотня, бідна та обділена долею, веде боротьбу не на життя, а на смерть, спить у коридорі, боїться зайвий раз вийти на вулицю і, взагалі, доїдає останній шматок хліба без… ну, ви зрозуміли.