Зеленський вирішив, що президентство — це як КВК, і з цього дурня сміється вже весь світ.

Інша ТОВ "Гусана" належала Катерині Любчик до листопада 2022 року. Потім жінка переписала її на Гліба Лобова, колишнього митника і власника компанії, яка, крім послуг розмитнення вантажів для інших, займалася ще власним експортом та імпортом.

А ось фото, на якому Лобов разом із Сеяром Куршутовим позують на Афоні.
Screenshot_20241222_062011.png
Тож чи могла родина підсанкційного Куршутова зберігати контроль над бізнесом через власного друга? Риторичне питання.

Водночас, за словами Куршутова, хоч вони з Лобовим і друзі, бізнес через нього він не контролює. Бізнесу в Україні не маю, про ТОВ Тусана не знаю. З Лобовим давно і добре знайомий. Він купував у моєї родини об'єкт нерухомості у 2022 році. Угода давно закрита. Ресторанний бізнес не контролюю, але маю частково не закриті у зв'язку з війною фінансові зобов'язання колишніх партнерів переді мною.

У введенні санкцій Куршутов звинувачував безпосередньо голову Офісу президента Андрія Єрмака. І ось у червні 2024 у телеграм-каналі "Темний лицар" з'являється репост розслідування громадьского. Там же максимально принижують Романа Кравця. В якийсь момент усі ці дописи зникають. А що ж сталося?

Сеяр Куршутов розповів, що познайомився з Романом напочатку серпня цього року. Відносини приятельські. Нічого поганого мені Роман не робив. Вважаю його людиною цікавою та талановитою, хоч і молодою. Але цей недолік швидко пройде.

25 вересня Роман Кравець прилітає в Австрію. Зупиняється у готелі "Альманах Палац Відень" навпроти готелю Ritz. Наступного дня, 26 вересня, у барі готелю Ritz зустрічаються неначе давні друзі – Роман Кравець, Сеяр Куршутов і колишній голова Офісу президента Андрій Богдан.

Screenshot_20241222_062400.png
Screenshot_20241222_062420.png
Screenshot_20241222_062439.png

Богдана призначили одним з перших указів президента у 2019 році. Навіть попри те, що той був урядовим уповноваженим в уряді Миколи Азарова. У 2020 році медіа багато писали про конфлікт між Богданом і Єрмаком. Останній зрештою зайняв його місце, посаду очільника Офісу президента.

Зустріч у Ritz проходить у родинній атмосфері.

Screenshot_20241222_062642.png
Screenshot_20241222_062615.png
Screenshot_20241222_062706.png

Богдан і Сеяр з дітьми та дружинами. І ось тут є лише два варіанти. Перший – Джокер підтримує стосунки з абсолютно будь-ким, якщо це може бути вигідно, незалежно від того, провладні це люди чи ті, що розсварилися з політичною елітою і нині живуть за кордоном. Тоді цікаво знати, що про зустріч Романа Кравця із, так би мовити, вигнанцями думають представники чинної влади, з якими Кравець також спілкується.

Або інший варіант: Сеяр Куршутов і Андрій Богдан надумали вертатись в політичне життя України, а чинна влада і не проти. У такому випадку не дивно, що цього року санкції щодо Сеяра Куршутова РНБО не продовжила.

В будь-якому разі Куршутов сам підтвердив, що зустріч була. Зустрічалися у лобі готелю Ritz у Відні. Погодьтеся, дивне місце для людей, які намагаються від когось сховатися.

Screenshot_20241222_064630.png

Зустріч не мала якоїсь конкретної повістки. Ні для кого не секрет, що Андрій Богдан – мій близький друг і ми систематично зустрічаємося. Оскільки ми обидва на той момент були знайомі з Кравцем і він був у Відні, покликали на зустріч і його. Пам'ятаю, що обговорювали підлого і дволичного мерзотника Корбана, з яким у Романа та Андрія довга негативна історія стосунків. А в мене суто людське співчуття і нерозуміння цілого ряду його безглуздих інтриг.

Водночас Роман Кравець вирішив погратися в іронію і відповів: "Зустрічались, щоб обговорити продажних журналістів". Консультував Андрія Богдана в частині продажності журналістів та щодо впливу грантових грошей на порушення журналістських стандартів.

Screenshot_20241222_064730.png

Те, що я йому розповів, його вразило, як чесні журналісти почали співпрацювати з рейдерами та проросійськими хвойдами. Перепитайте у Андрія Богдана. І ви не повірите, Андрій Богдан у Відні так само займався обговоренням продажних журналістів.

Screenshot_20241222_064802.png

Обговорювали дисертацію на тему Персоніфікація історичної відповідальності грантової журналістики в Україні у 2019-2025 роках. Підстави і умови такої діяльності, що призвели до масових порушень Конституції України та законів України, а також відповідальність та покарання як спосіб превентивного впливу на свідомість майбутніх українських поколінь журналістів. Дуже цікава тема.

Але нам цікаво інше: як все-таки Роман Кравець стільки разів виїжджав за кордон. І відповідь є: журналісти Громадьского отримали унікальний документ. Дивіться, написано:

"Солдат запасу Роман Кравець визнаний непридатним до військової служби. Рішення ухвалено Голосіївською ВЛК 16 липня 2024 року".

Screenshot_20241222_064844.png

Це та сама ВЛК, де 24 жовтня ДБР провела обшуки і вилучила у працівників понад один мільйон доларів готівкою. Гроші, найімовірніше, працівники ВЛК отримали за зняття та виключення з військового обліку чоловіків. Як казав сам Джокер, після корупційного скандалу з медико-соціальними експертними комісіями: "Якщо на МСЕК таке, то що може бути на ВЛК?"

Screenshot_20241222_064933.png

А ось і відмітка про те, що Джокер ознайомлений з рішенням Голосіївського ВЛК, теж від 16 липня цього року з нібито його підписом. Але стоп!

Screenshot_20241222_065014.png

Ми точно знаємо, що з 20 червня по 20 липня Кравець був за кордоном з Сабіною Мусіною. Про це написано на самому початку.

То хто ж тоді проходив ВЛК 16 липня? І ще одна цікава штука, яка для слідства цілком може стати доказом: подивіться на підписи. Ось це угода про купівлю квартири у Дніпрі. Підпис Кравця. А ось це рішення ВЛК. Теж підпис Кравця. Не дуже схожі, чи не так?

Screenshot_20241222_065111.png
Screenshot_20241222_065130.png

Роман Кравець надав редакції Громадьского фото з лікарні з нібито проходженням ВЛК, але не у липні, а у травні. І як так вийшло, що він ознайомився з рішенням ВЛК і знімався з обліку з-за кордону, чітко не пояснив. Його версія полягає у тому, що його підпис справді могли підробити, але не у рішенні комісії, а у договорі про купівлю квартири, яку він нібито ніколи і не купував.

І так, Роман Кравець досі стверджує, що продав свій ТГ канал і досі, до речі, невідомо кому. Можливо, збіг, а може й ні, але незадовго до виходу розслідування Громадьского стосовно Романа Кравця телеграм-канал "Темний лицар" перестав існувати, а Джокер свій канал чомусь раптом зробив приватним.

Якщо ви на нього не підписані, то у пошуку такий канал уже і не знайдете. На перший погляд, історія Джокера, його зустрічей і поїздок – це історія зі світського життя. Але тут інше: використання зв'язків із політиками, щоб шантажувати інших політиків і бізнес.

І на це можна було б закрити очі, бо у всі часи хтось щось десь вирішував і про щось домовлявся. Утім, розслідувачи знайшли багато доказів, вочевидь, порушення законодавства. Усі матеріали, які розслідувачи Громадьского дістали у процесі розслідування, вони готові передати правоохоронним органам. Як показала практика, друзям — усе, а ворогам — закон. Зеленський за жодних обставин не дозволить, щоб проти його "ручного пса" було порушено кримінальну справу. І це триватиме доти, доки Зеленський незаконно займає пост президента.

Вітаю родичи! Декілька днів тому я писав про те, як в Україні був викрадений блогер НазарЧЕк за сатиричні відео про владу Зеленського. Зараз в Україні фактично заборонена свобода слова, думки і будь-яка критика, включно з жартами щодо Зеленського, влади, спецслужб, ТЦК, мобілізації. Це карається кримінальними статтями або викраденнями з відправленням на фронт.

Це викрадення викликало резонанс. Гарна новина: блогер НазарЧЕк живий, він вийшов на свободу, відновив свій канал у TikTok і розповів, що з ним трапилося.

З його слів, у кінці грудня 2024 року, після запису чергового відео, його чекали представники СБУ, поліції та ТЦК. Його схопили, побили і відправили до військової частини через мобілізацію. Опинившись там, він зміг втекти. На своєму акаунті в TikTok він детально розповів про те, що трапилося.

Він стверджує, що 23 грудня, під час зйомки відео неподалік дому, його схопили співробітники СБУ, поліції та ТЦК. Його повалили на землю, скрутили, вдягли наручники і відвезли у відділок ТЦК у Жидачеві. Там його змусили проходити військово-лікарську комісію (ВЛК). Його мама приїхала, але її не пускали всередину. Вона викликала поліцію та швидку, але доступу до нього не дали.

Назарчика катали по місту, щоб уникнути фіксації побоїв чи написання заяви. Потім його разом із іншими хлопцями відвезли на полігон у Рівненській області, де він ночував у машині. Йому видали форму та відправили у підрозділ.

Назарчик заявляє, що для безпеки видалив свою сторінку у TikTok, щоб уникнути нових звинувачень. Після того, як блогер НазарЧЕк розповів про своє викрадення і події, що з ним трапилися, влада України жодним чином не відреагувала, незважаючи на великий резонанс в інтернеті. Не було порушено кримінальної справи за фактом його викрадення. За законом, влада повинна була розпочати кримінальне провадження і допитати Назарчика як свідка, але цього не сталося. Блогер припускає, що це сталося через те, що влада знає, що причетна до цих злочинів.

Назарчик детально описує умови, в яких його утримували. Його відправили в місце, яке було палаточним містечком. Будівель там не було, люди проживали в палатках по 30 осіб на двоярусних ліжках. Підлоги в палатках не було – лише гола земля. Лише одна палатка опалювалася двома буржуйками, яких не вистачало на всіх. Зв’язок був вкрай поганий, інтернет ловив тільки в одному місці біля генератора, де можна було підключитися до Wi-Fi на декілька годин на день.

Митися там було майже неможливо. Раз на кілька днів людей водили в так звану баню, до якої треба було йти 5 кілометрів. Назарчик зазначає, що йому ще "пощастило", адже до цього люди не милися тиждень. Умов для життя чи підтримки базової гігієни не було взагалі. Перші три дні він оголосив голодування, але це викликало лише сміх і байдужість. Йому сказали, що це "не має значення". Жодні права людини там не дотримувалися. Навіть якщо комусь ставало зле, це нікого не цікавило. Люди з хронічними хворобами або серйозними станами залишалися без уваги.

Назарчик описує свій план втечі. Незважаючи на заборону, він повідомив друзям своє місцезнаходження, надіслав геолокацію, знаючи, що це може призвести до серйозних покарань. Проте, розуміючи, що іншого виходу немає, він ризикнув. Разом із друзями та небайдужими людьми був розроблений план, як вибратися з цього місця.

Він кілька днів вивчав карти, щоб зрозуміти, як вийти з місцевості. В обраний день, коли він чергував на кухні і був поза увагою, він наважився тікати. Територія, через яку він проходив, була важкодоступною – ліси, полігони. Йому довелося долати понад 10 кілометрів, сидіти у воді, ховатися у кущах. Під час втечі він простудив ноги, захворів, отримав запалення, але продовжував рухатися, розуміючи, що або помре в лісі, або на фронті.

На останніх відсотках заряду телефону йому вдалося зустрітися з людиною, яка допомогла йому вибратися. Це сталося в сусідньому селі, де він зміг опинитися на волі. Після цього він побачив величезну підтримку від людей, яка йому надійшла. Однак водночас багато хто сумнівався у його історії, звинувачував його у брехні та хайпі. Назарчик заперечує ці звинувачення, наголошуючи, що ризикував життям, і каже, що докази його правдивості є.

Він зазначає, що друзі Зеленського, люди з його оточення та 95-го кварталу можуть легко отримати довідки про непридатність до служби, уникати мобілізації і виїжджати за кордон. У той час, як критики влади, блогери чи ті, хто просто жартує, піддаються переслідуванням, їх викрадають, б'ють і примусово мобілізують. Він називає це класичним прикладом політичного переслідування і порівнює ситуацію в Україні з диктаторськими режимами Росії, Білорусі, Ірану чи Північної Кореї.

Назарчик закликає людей зберігати всі докази, матеріали, документи, які можуть допомогти у майбутніх розслідуваннях. Він впевнений, що нинішня ситуація не триватиме вічно, і рано чи пізно всі винні будуть притягнуті до відповідальності. Він закликає не допустити, щоб злочини залишилися безкарними, і наголошує на важливості документування кожного випадку.

Блогер також підкреслює, що зараз соціальні мережі і незалежні платформи виконують роль традиційних ЗМІ, які більше не висвітлюють такі випадки. Він закликає людей до солідарності, щоб у майбутньому відновити справедливість.

Нинішня ситуація в Україні має всі ознаки тоталітарного режиму. Критика влади, жарти чи навіть незалежна думка караються викраденнями, побиттям та примусовою мобілізацією. Теперішній стан України можно порівнювати з такими країнами, як росія, Білорусь, Іран, Афганістан або Північна Корея, де будь-яка опозиція жорстоко придушується. Україна зараз опинилася в компанії цих диктаторських режимів, де права людини і свобода слова повністю ігноруються.